Неймовірна подорож Гуллівера: початок пригод
Лемюель Гуллівер, головний герой сатиричного роману Джонатана Свіфта «Мандри Гуллівера» (Gulliver’s Travels), – це вигаданий англійський хірург і мандрівник, чиї пригоди в фантастичних країнах стали класикою світової літератури. Його перша подорож, описана в частині I роману, приводить його до Ліліпутії – країни крихітних людей, де він постає велетнем. Але як саме Гуллівер опинився в цій дивовижній землі? Давайте розберемося, занурившись у деталі його подорожі, обставини корабельної аварії та перші кроки в Ліліпутії.
Хто такий Гуллівер і чому він вирушив у подорож?
Лемюель Гуллівер – освічений чоловік середнього класу, народжений у Ноттінгемширі, Англія. Він навчався медицині в Кембриджі та Лейдені, а також працював хірургом на кораблях, що дало йому досвід мореплавця. У романі Свіфт представляє його як допитливого, але дещо наївного персонажа, який прагне пригод і нових знань. На момент початку подій Гуллівер одружений, має двох дітей, але його фінансовий стан нестабільний, що спонукає його вирушити в морську подорож як корабельний хірург.
У травні 1699 року Гуллівер наймається на корабель «Антилопа», який вирушає з Бристоля до Південних морів (району сучасної Океанії). Ця подорож стає початком його пригод, адже саме вона приводить його до Ліліпутії.
Корабельна аварія: шлях до Ліліпутії
Подорож Гуллівера до Ліліпутії – це не запланована експедиція, а результат випадку та природної катастрофи. Ось як розгортаються події, що приводять його до країни ліліпутів.
Шторм і катастрофа
Корабель «Антилопа» спочатку пливе без пригод, але в Південних морях потрапляє в потужний шторм. Свіфт описує, як судно зазнає аварії через сильний вітер і зіткнення зі скелею. У тексті сказано: «Ми налетіли на скелю, і корабель розколовся» (We struck upon a rock, and the ship split). Екіпаж намагається врятуватися на шлюпках, але буря перевертає їх.
Гуллівер, будучи міцним і досвідченим плавцем, опиняється у воді разом із кількома матросами. Він бореться з хвилями, але зрештою втрачає товаришів і залишається сам. Утомлений і знесилений, він пливе, доки не відчуває під ногами землю. Свіфт зазначає, що Гуллівер дістався до берега ввечері 4 листопада 1699 року, після кількох годин боротьби з морем.
Прибуття на невідомий берег
Вибравшись на берег, Гуллівер, знесилений, лягає спати на траві. Він не знає, де опинився, але вдячний за порятунок. У цей момент він ще не підозрює, що потрапив до Ліліпутії – острова, населеного людьми, чий зріст не перевищує шести дюймів (близько 15 см). Свіфт майстерно описує, як Гуллівер засинає, не помічаючи крихітних істот, які незабаром виявлять його.
Перший контакт із ліліпутами
Прокинувшись, Гуллівер виявляє, що не може рухатися: його руки, ноги й навіть волосся міцно прив’язані до землі сотнями тонких мотузок. Ліліпути, налякані появою «людини-гори», обережно досліджують його, використовуючи драбинки, щоб піднятися на його тіло. Гуллівер відчуває легкі уколи (це ліліпути стріляють у нього з луків), але не може звільнитися через міцність мотузок і власну слабкість після плавання.
Ліліпути, попри свій страх, виявляються організованими: вони приносять Гулліверу їжу (крихітні кошики з м’ясом і хлібом) і воду, а імператор наказує доставити його до столиці на спеціально збудованій платформі, запряженій сотнями коней. Цей момент підкреслює контраст між велетенським Гуллівером і крихітним світом Ліліпутії, задаючи тон для сатири Свіфта.
Як Гуллівер адаптувався до Ліліпутії?
Після прибуття до Ліліпутії Гуллівер стає об’єктом подиву й страху, але завдяки своїй доброзичливості та розуму завойовує довіру імператора. Його поселяють у покинутому храмі, найбільшій будівлі в країні, хоча вона все одно затісна для нього. Ліліпути забезпечують його їжею (сотнями крихітних порцій), одягом і навіть навчають своєї мови. Гуллівер, у свою чергу, обіцяє не завдавати шкоди й допомагає ліліпутам у війні з сусідньою країною Блефуску, що є сатирою на європейські конфлікти того часу.
Ця адаптація показує, як Гуллівер, попри свій велетенський розмір, намагається знайти спільну мову з крихітним суспільством, хоча його наївність і довірливість згодом призводять до конфліктів із ліліпутами.
Символізм і значення подорожі до Ліліпутії
Подорож Гуллівера до Ліліпутії – це не лише пригодницька історія, а й глибока сатира Свіфта на суспільство XVIII століття. Ось кілька ключових аспектів, які підкреслюють значення цієї частини роману:
- Контраст розмірів: Гуллівер як велетень у світі ліліпутів символізує людську пиху й абсурдність дріб’язкових конфліктів. Ліліпути сваряться через те, з якого кінця розбивати яйце, що є алегорією релігійних і політичних суперечок в Англії.
- Випадковість долі: Корабельна аварія, що приводить Гуллівера до Ліліпутії, підкреслює непередбачуваність життя. Свіфт показує, як випадок може змінити долю людини.
- Сатира на владу: Ліліпути, попри свій маленький зріст, поводяться пихато й авторитарно, що висміює європейських монархів і бюрократів.
- Людська адаптивність: Гуллівер швидко вчиться жити в незвичному світі, що відображає здатність людини пристосовуватися до нових умов, хоча це не завжди рятує від конфліктів.
Ці елементи роблять подорож Гуллівера до Ліліпутії не лише розважальною, а й повчальною, змушуючи читачів задуматися над власним суспільством.
Цікаві факти про подорож Гуллівера до Ліліпутії 🗺️
Ліліпутія – вигадка з реальним підґрунтям. Свіфт, можливо, надихався островами в Тихому океані, відкритими європейцями в XVII–XVIII століттях, але Ліліпутія не має точного географічного прототипу.
Сатира на Англію. Війна між Ліліпутією та Блефуску через «яєчний» конфлікт пародіює розкол між католиками й протестантами, а також суперництво Англії та Франції.
Гуллівер як велетень. У Ліліпутії Гуллівер у 12 разів більший за місцевих жителів (його зріст близько 6 футів, а ліліпутів – 6 дюймів), що створює комічні ситуації, як-от коли він гасить пожежу в палаці, використовуючи власну сечу.
Реалізм деталей. Свіфт детально описує, як ліліпути годують і одягають Гуллівера, що додає правдоподібності фантастичній історії.
Як Гуллівер покинув Ліліпутію?
Гуллівер не залишався в Ліліпутії назавжди. Його перебування ускладнюється через політичні інтриги: ліліпути звинувачують його в зраді за відмову повністю знищити Блефуску та за надмірне споживання ресурсів. Імператор планує осліпити Гуллівера, але той дізнається про це й тікає до Блефуску. Там він знаходить покинуту шлюпку, ремонтує її за допомогою місцевих жителів і вирушає в море. Зрештою, його підбирає англійський корабель, і Гуллівер повертається додому в червні 1700 року.
Цей від’їзд підкреслює невдалу спробу Гуллівера інтегруватися в суспільство ліліпутів, а також його прагнення до свободи й рідного дому.
Порівняння подорожі до Ліліпутії з іншими пригодами Гуллівера
Подорож до Ліліпутії – лише перша з чотирьох пригод Гуллівера. Ось таблиця, що порівнює її з іншими частинами роману.
| Подорож | Країна | Як потрапив | Основна сатира |
|---|---|---|---|
| I | Ліліпутія | Корабельна аварія | Політичні конфлікти, пиха |
| II | Бробдінгнег | Залишений екіпажем | Фізична велич, мораль |
| III | Лапута та інші | Напад піратів | Наука, абсурдність |
| IV | Країна Гуїгнгнмів | Бунт екіпажу | Людська природа, розум |
Джерело: Аналіз тексту «Мандри Гуллівера» за виданням Penguin Classics.
Таблиця показує, що кожна подорож Гуллівера починається з катастрофи чи випадку, що дозволяє Свіфту досліджувати різні аспекти людського суспільства через сатиру.
Чому подорож до Ліліпутії така значуща?
Подорож Гуллівера до Ліліпутії – це не лише початок його пригод, а й блискучий вступ до сатиричної критики Свіфта. Через абсурдність крихітного світу ліліпутів автор висміює пиху, жадобу влади й дріб’язковість людських конфліктів. Гуллівер, який випадково потрапляє в цю країну через корабельну аварію, стає дзеркалом, у якому читачі бачать власні вади.
Ліліпутія – це світ, де розмір не має значення, але людські слабкості залишаються незмінними. Історія Гуллівера нагадує нам, що навіть у найфантастичніших обставинах люди залишаються собою – з усіма їхніми амбіціями, страхами та надіями. Його подорож до Ліліпутії відкриває двері до роздумів про природу влади, суспільства й людської душі.
