Що таке простій і як він оплачується
Простій – це тимчасове припинення роботи з причин, які не залежать від працівника. Наприклад, це може бути поломка обладнання, відсутність сировини чи організаційні проблеми на підприємстві. У таких ситуаціях працівник не виконує своїх обов’язків, але залишається на робочому місці або виконує інші завдання. В Україні оплата простою регулюється Кодексом законів про працю України (КЗпП), зокрема статтею 113.
Згідно з КЗпП, час простою, не з вини працівника, оплачується в розмірі не менше двох третин тарифної ставки (окладу). Якщо простій стався з вини працівника, оплата не нараховується. Наприклад, якщо працівник отримує оклад 15 000 грн на місяць, то за період простою йому нарахують щонайменше 10 000 грн за повний місяць, якщо простій не з його вини. Ця сума може бути вищою, якщо колективним договором передбачені додаткові виплати.
Важливо, що простій фіксується документально: складається акт про простій, де зазначаються причини, тривалість і відповідальні особи. Ці документи стають основою для нарахування оплати та можуть впливати на розрахунок інших виплат, зокрема відпускних.
Як розраховуються відпускні в Україні
Відпускні – це компенсація за період щорічної відпустки, яка гарантується працівникам КЗпП (стаття 74). Їхній розмір залежить від середньої заробітної плати працівника за останні 12 календарних місяців перед відпусткою. Порядок розрахунку відпускних регулюється Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №100 від 8 лютого 1995 року.
Для розрахунку відпускних беруться всі види заробітної плати, які входять до фонду оплати праці, зокрема:
- Основна заробітна плата (оклад або тарифна ставка).
- Доплати та надбавки (за вислугу, кваліфікацію, нічні зміни тощо).
- Премії, якщо вони мають регулярний характер.
- Винагороди за підсумками року чи за вислугу.
Середня зарплата обчислюється шляхом ділення суми заробітку за 12 місяців на кількість календарних днів у цьому періоді (за винятком святкових і неробочих днів). Отриманий середньоденний заробіток множиться на кількість календарних днів відпустки. Наприклад, якщо середньоденна зарплата становить 500 грн, а відпустка триває 14 днів, відпускні складуть 7000 грн.
Але чи включається оплата за час простою до цього розрахунку? Щоб відповісти, потрібно розібратися, як простій впливає на фонд оплати праці.
Чи включається оплата простою до розрахунку відпускних
Так, оплата за час простою враховується при розрахунку відпускних, якщо простій стався не з вини працівника. Згідно з пунктом 2 Порядку №100, до розрахунку середньої заробітної плати включаються всі виплати, які входять до фонду оплати праці, в тому числі оплата за час простою, не з вини працівника. Це підтверджується роз’ясненнями Міністерства соціальної політики України, зокрема в листі від 12.03.2018 № 395/0/101-18.
Чому це так? Оплата простою вважається частиною заробітної плати, адже працівник залишається у трудових відносинах і виконує вимоги роботодавця (наприклад, перебуває на робочому місці). Ця сума включається до загального заробітку за розрахунковий період і впливає на середньоденну зарплату. Наприклад, якщо працівник половину місяця працював за повним окладом (15 000 грн), а половину був у простої (10 000 грн), то до розрахунку відпускних увійде весь заробіток за місяць – 25 000 грн.
Однак є нюанс: якщо оплата простою значно нижча за звичайну зарплату, це може зменшити середньоденний заробіток, а отже, і розмір відпускних. Наприклад, тривалий простій із виплатою двох третин окладу “розбавить” загальну суму заробітку, що може розчарувати працівника. Саме тому важливо фіксувати простій документально – це захистить права працівника при розрахунках.
Коли простій не враховується при розрахунку відпускних
Є ситуації, коли оплата простою не впливає на відпускні. Розглянемо основні випадки:
- Простій з вини працівника. Якщо простій стався через дії чи бездіяльність працівника (наприклад, умисне пошкодження обладнання), оплата за цей період не нараховується. Відповідно, такі дні не включаються до розрахунку середньої зарплати.
- Період виключення. Якщо працівник не працював через простій, але цей період виключається з розрахункового (наприклад, працівник був у відпустці без збереження зарплати чи на лікарняному), то оплата простою не враховується. Пункт 3 Порядку №100 чітко визначає, які періоди виключаються: час, коли працівник не працював і не отримував зарплату, або отримував лише соціальні виплати.
- Некоректне оформлення. Якщо роботодавець не оформив простій документально (немає акту чи наказу), оплата може бути не нарахована, а це вплине на розрахунок відпускних. У таких випадках працівник має право звернутися до профспілки чи Держпраці.
Ці винятки показують, що правильне оформлення простою – ключ до коректного розрахунку всіх виплат. Працівникам варто бути уважними до документів, які підписуються під час простою.
Цікаві факти про простій і відпускні
Простій і відпускні – теми, які здаються сухими, але приховують багато цікавого! Ось кілька фактів, які допоможуть краще зрозуміти ці аспекти трудового життя. 🧑💼
- Простій може бути вигідним. У деяких випадках колективним договором передбачена оплата простою в розмірі повного окладу, що робить його фінансово привабливим для працівника.
- Відпускні “зберігають” зарплату. Законодавство України гарантує, що відпускні не можуть бути нижчими за середню зарплату, навіть якщо в розрахунковому періоді були простої.
- Простій – не завжди погано. Під час простою працівники іноді отримують можливість пройти навчання чи виконувати інші завдання, що може підвищити їхню кваліфікацію.
- Судовий захист. Якщо роботодавець не включає оплату простою до відпускних, працівник може оскаржити це в суді. В Україні є прецеденти, коли працівники вигравали такі справи.
Ці факти нагадують: знання своїх прав – це сила. Якщо ви розумієте, як працює законодавство, ви зможете захистити свої інтереси.
Практичний приклад розрахунку відпускних із простоєм
Щоб краще зрозуміти, як простій впливає на відпускні, розглянемо приклад. Припустимо, працівник іде у відпустку на 14 календарних днів у червні 2025 року. Його розрахунковий період – з 1 червня 2024 року по 31 травня 2025 року.
Параметр | Значення |
---|---|
Оклад | 15 000 грн/міс |
Період простою | 2 місяці (оплата – 10 000 грн/міс) |
Загальний заробіток за 12 місяців | 10 міс × 15 000 + 2 міс × 10 000 = 170 000 грн |
Кількість календарних днів | 365 – 10 святкових = 355 днів |
Середньоденна зарплата | 170 000 ÷ 355 ≈ 478,87 грн |
Відпускні | 478,87 × 14 ≈ 6704,18 грн |
Джерело: розрахунок на основі Порядку №100.
Як бачимо, оплата простою знизила середньоденну зарплату порівняно з повним окладом (500 грн проти 478,87 грн). Це типова ситуація, коли тривалий простій впливає на розмір відпускних. Якщо б простою не було, відпускні склали б 7000 грн.
Що робити, якщо простій не врахували у відпускних
На жаль, деякі роботодавці можуть “забути” включити оплату простою до розрахунку відпускних, що порушує права працівника. Якщо ви зіткнулися з такою ситуацією, ось що можна зробити:
- Перевірте розрахунок. Попросіть у бухгалтерії детальний розрахунок відпускних. Порівняйте його з виписками про зарплату за останні 12 місяців.
- Зверніться до роботодавця. Напишіть заяву з проханням пояснити, чому оплата простою не врахована. Посилайтеся на Порядок №100 і КЗпП.
- Залучіть профспілку. Якщо на підприємстві є профспілка, вона може допомогти вирішити питання без конфлікту.
- Подайте скаргу до Держпраці. Державна служба України з питань праці може провести перевірку та зобов’язати роботодавця виправити помилку.
- Зверніться до суду. У крайньому разі судовий позов допоможе відновити справедливість. Зберігайте всі документи, пов’язані з простоєм і нарахуваннями.
Ці кроки захистять ваші права та допоможуть отримати належні виплати. Пам’ятайте: знання законодавства – ваш найкращий інструмент у таких ситуаціях.
Як простій впливає на інші виплати
Окрім відпускних, простій може впливати на інші виплати, пов’язані з трудовою діяльністю. Ось кілька прикладів:
- Лікарняні. Оплата простою включається до розрахунку середньої зарплати для лікарняних, якщо вона входить до фонду оплати праці. Це працює за тим же принципом, що й відпускні.
- Вихідна допомога. При звільненні вихідна допомога розраховується на основі середньої зарплати, куди входить оплата простою.
- Компенсація за невикористану відпустку. Якщо працівник звільняється, не використавши відпустку, компенсація розраховується так само, як відпускні, з урахуванням простою.
Ці приклади показують, що простій – не просто “вимушена пауза”, а важливий елемент трудових відносин, який впливає на багато аспектів. Працівникам варто уважно стежити за правильністю нарахувань.
Поради працівникам і роботодавцям
Щоб уникнути непорозумінь із простоєм і відпускними, і працівникам, і роботодавцям варто дотримуватися кількох простих правил:
- Для працівників: Завжди перевіряйте розрахункові листки та зберігайте документи про простій. Якщо виникають сумніви, звертайтеся за консультацією до юриста чи профспілки.
- Для роботодавців: Чітко фіксуйте простій документально та дотримуйтесь Порядку №100 при розрахунку виплат. Прозорість у нарахуваннях зменшує ризик конфліктів.
- Для обох сторін: Вивчайте законодавство. І КЗпП, і Порядок №100 доступні онлайн, і знання їхніх норм допоможе уникнути помилок.
Ці поради здаються очевидними, але на практиці вони економлять час, нерви та гроші. Простій і відпускні – не найскладніші теми, якщо підійти до них із розумом.